Найпоширенішою помилкою при оплаті листків непрацездатності є надмірне нарахування матеріального забезпечення, у зв’язку з чим виникає переплата матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.
Ось що з цього приводу розповіли у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України.
Відповідальність роботодавців
Причиною таких помилок є неправильне застосування або порушення норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266, а саме: невірне визначення розрахункового періоду та/або сум заробітної плати для обчислення середньоденної заробітної плати.
Крім цього, часто допускаються такі помилки:
— надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного сп’яніння, або дій, пов’язаних з таким сп’янінням (порушення норм ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105);
— призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах на підставі листка непрацездатності, виданого (оформленого) з порушенням встановленого порядку (порушення норм ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).
Найбільш поширені порушення в оформленні листків непрацездатності:
• вказують скорочену назву підприємства та не заповнюють його адресу;
• не підкреслюють слово «первинний» або «продовження»;
• не підкреслюють причину непрацездатності;
• не вказують режим (стаціонарний, амбулаторний тощо);
• виправлення в листку непрацездатності не засвідчують підписом лікаря або печаткою закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності»;
• при тимчасовій непрацездатності понад 10 днів листок непрацездатності не засвідчують підписом завідувача відділення.
Відповідальність роботодавців, як страхувальників, визначена статтею 15 Закону № 1105.
Так, у разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду (ч. 3 ст. 15 Закону № 1105).
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону № 1105 роботодавець несе відповідальність за:
1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;
2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;
3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду;
4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду, внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цим Законом.
У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
Одночасно, на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (ч. 6 ст. 15 Закону № 1105).